ПЕРЕСАДА Сергій Михайлович, 1952 року народження – доктор технічних наук, професор, з 2008 року завідувач кафедри автоматизації електромеханічних систем та електроприводу.
У 1977 році закінчив Донецький політехнічний інститут за спеціальністю «Електропривод та автоматизація промислових установок». Кандидат технічних наук з 1983 р. Дисертацію захистив 16.05.1983 р. у спеціалізованій вченій раді Д. 068.14.03 при Київському політехнічному інституті. Доктор технічних наук з 2008 р. Дисертацію захистив 20.06.2007 р. у спеціалізованій вченій раді Д. 26.187.01 при Інституті електродинаміки НАН України.
Основні етапи педагогічної діяльності:
– 01. 09. 1978 р. – 08. 10. 1986 р. – асистент кафедри електроприводу та автоматизації промислових установок;
– з 09. 10. 1986 р. – 20. 05. 2004 р. – доцент кафедри електроприводу та автоматизації промислових установок, яка була перейменована у кафедру автоматизації електромеханічних систем та електроприводу;
– з 21. 05. 2004 р. по цей час – професор кафедри автоматизації електромеханічних систем та електроприводу.
Сторінка викладача в системі “Іntellect”
| ПІБ | Orcid | WOS | Scopus | Google Scholar |
| Пересада Сергій Михайлович |  |
 |
 |
 |
Викладає дисципліни:
- Керування електроприводами-2;
- Керування електроприводами-3. Курсовий проект;
- Теорія адаптивного та робастного керування;
- Курсова робота з теорії адаптивного та робастного керування;
- Ідентифікація, спостереження, адаптивне керування в електромеханічних системах;
- Наукові міждисциплінарні дослідження електромеханічних систем.
Проводить також практичні заняття, консультації, здійснює керівництво курсовим проектуванням, випускними дипломними роботами бакалаврів і магістрів, приймає заліки та іспити, проводить активну підготовку PhD студентів.
З 2001 р. є заступником головного редактора журналу американського інституту електриків «ІЕЕЕ Transactions on Control Systems Technology”.
Список основних публікацій Пересади С.М.
Основні напрями наукових досліджень:
– нелінійне керування багатовимірними електромеханічними системами з частково вимірюваним вектором стану;
– адаптивне керування електромеханічними системами з електричними двигунами змінного струму.
Має більше 250 друкованих праць, з них більше 200 наукових, ьільше 15 методичних та 23 авторських свідоцтва.
Є співавтором підручника з грифом МО України (1993 р.) та навчального посібника з грифом МОН України (2005 р.).
Після захисту докторської дисертації опублікував більше 100 друкованих праць, з них більше 5 – методичних.
