БЕЗДАТЧИКОВЕ ВЕКТОРНЕ КЕРУВАННЯ СИНХРОННИМ ДВИГУНОМ З ПОСТІЙНИМИ МАГНІТАМИ
БЕЗДАТЧИКОВЕ ВЕКТОРНЕ КЕРУВАННЯ СИНХРОННИМ ДВИГУНОМ З ПОСТІЙНИМИ МАГНІТАМИ
Толочко О.І., д.т.н., проф., Бурмельов О.О., студент
Вступ. Одним з перспективних класів електричних машин для електроприводів є синхронні двигуни зі збудженням від постійних магнітів (СДПМ). СДПМ володіють унікальним поєднанням властивостей, недосяжним для інших типів електричних машин (асинхронних, колекторних машин постійного струму, індукторних), а саме – високою енергетичною ефективністю, підвищеними динамічними властивостями, та гарними масогабаритними показниками. Помітний прогрес у виробництві магнітів та технології конструювання роторів привів до помітного зниження вартості СДПМ, а різноманіття сучасних магнітних матеріалів і магнітних систем дозволяє гнучко і ефективно проектувати СДПМ із заданими параметрами. Використання новітніх досягнень в областях силової і інформаційної електроніки дозволяє реалізовувати складні алгоритми керування та ідентифікації. До складу систем керування СДПМ входить вузол датчика положення ротора (ДПР), що робить конструкцію значно дорожчою і передбачає наявність провідного зв’язку цього вузла з електронним перетворювачем який керує роботою СДПМ. Крім того, сучасною тенденцією при розробці систем керування приводами змінного керування є забезпечення можливості їх роботи в бездатчиковому режимі навіть при наявності ДПР. Існує багато алгоритмів оцінювання швидкості та кутового положення ротора СДПМ за інформацією про напругу та струм статора [1-3]. Кожний із них має свої недоліки та переваги. Зазвичай точність оцінювання механічних координат зростає за рахунок ускладнення алгоритму розрахунку. Тому актуальним є питання удосконалення систем керування синхронними двигунами зі збудженням від постійних магнітів без ДПР без значного ускладнення алгоритму оцінювання швидкості та кутового положення ротора.
Мета роботи – дослідження системи бездатчикового векторного керування синхронним двигуном з постійними магнітами з визначенням механічних координат за складовими напруги та струму статора у нерухомій ортогональній системі координат та її удосконалення.
