Program “Electromechanical Automation Systems, Electric Drive and Electromobility”,faculty of Electric Power Engineering and Automatics of “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СУПЕРКОНДЕНСАТОРІВ. ЧАСТИНА II: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ВЕРИФіКАЦІЯ

Математичне моделювання суперконденсаторів. частина II Експериментальна верифікація

Автори: Є. О. Ніконенко, Д. С. Пушніцин, С. М. Пересада

Вступ. В [1] наведено математичні моделі суперконденсаторів (СК) для різних застосувань, які найбільш часто використовуються. У випадку роботи у складі електричних транспортних засобів (ЕТЗ) рекомендується проста в описі класична модель СК з еквівалентним паралельним опором (схема рис. 1б в [1]). Між тим її характеристики точності залежать від типу СК і не є достатньо дослідженими.

Метою роботи є експериментальна перевірка показників точності класичної моделі СК з паралельним опором при заряді-розряді та саморозряді.

Матеріали дослідження. 1. Опис класичної моделі з урахуванням паралельного опору. Модель СК, структурна схема якої зображена на рис. 1а, описується рівняннями [2], [3], [4].

Як і у випадку силових акумуляторних батарей (АКБ) [5], на практиці часто застосовують різні показники для визначення заряду СК. Автори в [6] використовують показник стану напруги SoV (state of voltage) для визначення відсотку залишкової ємності.

Розглянемо запис SoCsc у вигляді (5), який використовується найчастіше. В ЕТЗ та в багатьох інших застосуваннях стан заряду не має впасти нижче значення, що відповідає половині їхньої напруги. Це пов’язано з тим, що часто СК застосовують сумісно з DC-DC перетворювачами. Надлишкове зменшення напруги СК потребуватиме збільшення їхнього струму для підтримання балансу вихідної потужності джерела живлення [2]. Значення половини напруги СК виражається у значенні SoCsc = 25%. З наведеного матеріалу слідує, що при застосуванні в ЕТЗ стан заряду СК має контролюватися у визначених межах.

Розрахунок моделі СК. Так як експерименти проводилися для блоку СК з кількістю елементів , для аналізу точності моделі необхідно перетворити схему з послідовних елементів, яка показана на рис. 1а, до еквівалентної на рис. 1б. За спрощувальних припущень далі схему можна спростити до вигляду, як це представлено на рис. 1в.

З довідника [9] встановлюємо, що власний еквівалентний паралельний опір елементу СК становить:

  1. Є. О. Ніконенко, Д. С. Пушніцин, С. М. Пересада, “Математичне моделювання суперконденсаторів. частина II: Експериментальна верифікація”, Міжнародний науково-технічний журнал “Сучасні проблеми електроенерготехніки та автоматики”, с. 433-439.

посилання на Частину І.

Announcement




Main partners

Center for International Education