ОП “Електромеханічні системи автоматизації, електропривод та електромобільність”, спеціальність G3 “Електрична інженерія” / факультет електроенерготехніки та автоматики "КПІ ім. Ігоря Сікорського"

Вакуумний потяг HYPERLOOP

ВАКУУМНИЙ ПОТЯГ HYPERLOOP

Ще одним новим напрямком високошвидкісного наземного транспорту є поєднання  вакуумного транспорту з лінійним електроприводом і магнітною подушкою – так звана система Hyperloop (гіперпетля), яка впроваджується з 2012 року за сприяння американського інвестора Ілона Маска.

На даний час реалізація Hyperloop здійснюється у США і знаходиться на стадії дослідно-конструкторських робіт та випробувань експериментальних зразків.

Спосіб транспортування вантажів за допомогою пневматичних трубопроводів відомий давно. Але в процесі його реалізації для високошвидкісних вантажо-пасажирських перевезень виникла ідея подолання  аеродинамічного опору та тертя капсули о стінки трубопроводу.

Концепція і технічна реалізація

Відповідно до початкового проекту, капсула, яка переміщається в трубі, буде знаходитися на повітряній подушці і зможе підніматися для ковзання над поверхнею траси.

Для того, щоб подолати опір повітря, яке є серйозною перешкодою для капсули, що летить зі швидкістю звуку, творці Hyperloop передбачили вбудований канальний вентилятор, повітряний компресор і систему повітропроводів в передній частині транспортного засобу. Призначення цих пристроїв – переміщення повітряного потоку спереду капсули назад по ходу руху. Крім того, для зниження опору повітря в трубі буде підтримуватися розрідження. В результаті вагони-капсули пересувалися б в герметичній трубі за рахунок різниці тисків. Перед капсулою з пасажирами створювалося б розрідження, близьке до вакууму, за рахунок чого її, по суті, всмоктувало б в трубу.

Так як капсула буде рухатися не в повному вакуумі, зустрічні потоки повітря все-таки будуть на неї впливати. Тому, крім обтічної форми, передбачається розмістити на носі капсули вентилятор, який розподіляв би потоки повітря так, щоб вони підтримували капсулу – створювали повітряну подушку, за рахунок чого вона б летіла, не стикаючись з поверхнею.

В результаті капсули Hyperloop повинні рухатися по трубі з розрахунковою швидкістю від 500 до 1200 км/год (что відповідає швидкості звуку) в залежності від ландшафту і близькості повороту.

Однак далі, в процесі розвитку проекту, виникла ідея застосування магнітної левітації, коли зазор між корпусом капсули і трасою підтримується за допомогою магнітного поля. Перші прототипи, які використовують магнітну левітацію, вже випробувані. Наприклад, в розробці Університету Цинциннаті (США) електродинамічну підвіску капсули забезпечують вісім магнітів, що обертаються з високою швидкістю.

Іншою рушійною силою капсули повинен стати лінійний індукційний електродвигун від якого вона буде отримувати імпульс прискорення або, навпаки, уповільнювати швидкість. Статор лінійного двигуна розміщується в трубі стаціонарно, а ротор, у вигляді індукційних котушок, закріплюється на дні капсули. Магнітне поле, що виникає між ними, буде здійснювати прискорення капсулі. За рахунок нього капсула стартує на початку руху і отримує повторні імпульси по ходу руху. При цьому укладати статор уздовж всього шляху необов’язково – достатньо встановлювати 15-метрові секції двигуна приблизно через кожні 100 м. Лінійний електродвигун буде також використовуватися для зупинки Hyperloop.

Для живлення двигунів електроенергією зверху на трубі передбачається розмістити сонячні панелі. Крім того, під час гальмування капсули кінетична енергія за допомогою лінійних двигунів буде перетворюватись в електричну.

Підсумовуючі викладене можна констатувати, що Hyperloop представляє собою вже відомий нам потяг на магнітній подушці з лінійним електроприводом, поміщений в вакуумний шляхопровід.  

Similar posts
  • Знайомство з Data-Driven Control Знайомство з Data-Driven Control Відпочивши на віихдіних наші студенти з головою окунулися у один із сучасних підходів теорії керування – Data-Driven Control. Цей курс учасникам Літньої школи читається співробітником кафедри Інтелектуальних систем автоматихації ТУ Клаусталя Антоном Максаковим. В ході занять студентів ознайомили з основами сучасної теорії керування та стисло надали відомості про створення математичних моделей [...]
  • Поїздка до Брауншвайга Поїздка до Брауншвайга Як відомо, добре працює той, хто добра відпочіває, тому в суботу наша команда вирішала трохи активно відпочити та влаштувала собі поіздку в м. Ьрайншвайг. Географічно це місце є вузловим, оскільки усі зручні маршрути до Клаусталя проходять саме через нього. Тому вставши раненько та розібравшись з системою оплати проїзду, яка в НІмеччині відрізняється [...]
  • Лекція від проф. Стефана Паліса Лекція від проф. Стефана Паліса Програма Літньої школи, організованої кафедрою Інтелектуальних систем автоматизації Технічного універсиетту Клаусталя є дуже різноманітною. Так, попрацювавши вчора в лабораторії, сьогодні наші студенти знову зранку повернулись за парти та  прослухали ще одну лекцію проф. Паліса про ШІ-Інструменти та їх використання для розробки програм та імплементації моделей у MatLab-сумісних середовищах та з [...]
  • Похід з Клаусталя до Ханенклі Похід з Клаусталя до Ханенклі Учасники 1 Літньої школи у Клаусталі не лише навчаються та отримують професійні навички, але й активно відпочивають. Одним із видів такого відпочинку був похід у Ханенклі, який є пригородом сусіднього з Клаусталем м.Гослар. Загальна карта маршруту наших студентів На карті червоним позначено прямий  маршрут, а синім – зворотній Похід учасникам [...]
  • 4 день в Літній школі у Клаусталі 4 день в Літній школі у Клаусталі Сьогоднішній день виявився трохи незвичним для учасників Літньої школи – не було а ні навчання, а ні активного відпочинку. Натомість наші студенти займалися наданням допомоги Технічному університету Клаусталя. Справа в тому, що до приймаючої наших студнтів кафедри Інтелектуальних систем автоматизації звернулися представники Інституту інженерії енергетичних процесів з проханням [...]

Основні партнери

Центр міжнародної освіти