ОП “Електромеханічні системи автоматизації, електропривод та електромобільність”, факультет електроенерготехніки та автоматики "КПІ ім. Ігоря Сікорського"

Вакуумний потяг HYPERLOOP

ВАКУУМНИЙ ПОТЯГ HYPERLOOP

Ще одним новим напрямком високошвидкісного наземного транспорту є поєднання  вакуумного транспорту з лінійним електроприводом і магнітною подушкою – так звана система Hyperloop (гіперпетля), яка впроваджується з 2012 року за сприяння американського інвестора Ілона Маска.

На даний час реалізація Hyperloop здійснюється у США і знаходиться на стадії дослідно-конструкторських робіт та випробувань експериментальних зразків.

Спосіб транспортування вантажів за допомогою пневматичних трубопроводів відомий давно. Але в процесі його реалізації для високошвидкісних вантажо-пасажирських перевезень виникла ідея подолання  аеродинамічного опору та тертя капсули о стінки трубопроводу.

Концепція і технічна реалізація

Відповідно до початкового проекту, капсула, яка переміщається в трубі, буде знаходитися на повітряній подушці і зможе підніматися для ковзання над поверхнею траси.

Для того, щоб подолати опір повітря, яке є серйозною перешкодою для капсули, що летить зі швидкістю звуку, творці Hyperloop передбачили вбудований канальний вентилятор, повітряний компресор і систему повітропроводів в передній частині транспортного засобу. Призначення цих пристроїв – переміщення повітряного потоку спереду капсули назад по ходу руху. Крім того, для зниження опору повітря в трубі буде підтримуватися розрідження. В результаті вагони-капсули пересувалися б в герметичній трубі за рахунок різниці тисків. Перед капсулою з пасажирами створювалося б розрідження, близьке до вакууму, за рахунок чого її, по суті, всмоктувало б в трубу.

Так як капсула буде рухатися не в повному вакуумі, зустрічні потоки повітря все-таки будуть на неї впливати. Тому, крім обтічної форми, передбачається розмістити на носі капсули вентилятор, який розподіляв би потоки повітря так, щоб вони підтримували капсулу – створювали повітряну подушку, за рахунок чого вона б летіла, не стикаючись з поверхнею.

В результаті капсули Hyperloop повинні рухатися по трубі з розрахунковою швидкістю від 500 до 1200 км/год (что відповідає швидкості звуку) в залежності від ландшафту і близькості повороту.

Однак далі, в процесі розвитку проекту, виникла ідея застосування магнітної левітації, коли зазор між корпусом капсули і трасою підтримується за допомогою магнітного поля. Перші прототипи, які використовують магнітну левітацію, вже випробувані. Наприклад, в розробці Університету Цинциннаті (США) електродинамічну підвіску капсули забезпечують вісім магнітів, що обертаються з високою швидкістю.

Іншою рушійною силою капсули повинен стати лінійний індукційний електродвигун від якого вона буде отримувати імпульс прискорення або, навпаки, уповільнювати швидкість. Статор лінійного двигуна розміщується в трубі стаціонарно, а ротор, у вигляді індукційних котушок, закріплюється на дні капсули. Магнітне поле, що виникає між ними, буде здійснювати прискорення капсулі. За рахунок нього капсула стартує на початку руху і отримує повторні імпульси по ходу руху. При цьому укладати статор уздовж всього шляху необов’язково – достатньо встановлювати 15-метрові секції двигуна приблизно через кожні 100 м. Лінійний електродвигун буде також використовуватися для зупинки Hyperloop.

Для живлення двигунів електроенергією зверху на трубі передбачається розмістити сонячні панелі. Крім того, під час гальмування капсули кінетична енергія за допомогою лінійних двигунів буде перетворюватись в електричну.

Підсумовуючі викладене можна констатувати, що Hyperloop представляє собою вже відомий нам потяг на магнітній подушці з лінійним електроприводом, поміщений в вакуумний шляхопровід.  

Similar posts
  • XVIII МНТК для школярів, студентів ко... XVIII МНТК для школярів, студентів коледжів та вихованців МАН Факультет електроенерготехніки та автоматики запрошує школярів, студентів коледжів та вихованців МАН взяти участь у XVIII Міжнародній науково-технічній конференції «Сучасні проблеми електроенерготехніки та автоматики» у 2024-2025 навчальному році Мета конференції – підтримка допитливих та обдарованих школярів, студентів коледжів та вихованців Малої академії наук для створення умов їх [...]
  • Інженерний тиждень у КПІ ім. Ігоря Сі... Відкрий світ енергетики та автоматики разом із ФЕА! Тема зустрічі: Режими роботи енергосистеми в контексті стабілізаційних відключень Дата: 8 січня 2025 року Починаємо з 10:00 Місце: 20 корпус КПІ ім. Ігоря Сікорського Що буде цікаве саме тобі? Experimentarium – відчуй себе інженером на практиці: Чи можна побачити електроенергію? Дізнаєшся на власні очі! Що відбувається з [...]
  • Нагорода нашому викладачеві Нагорода нашому викладачеві Доцент нашої кафедри Пушкар Микола Васильович – заступник декана ФЕА з навчально-виховної роботи нагороджений Подякою Міністерства освіти і науки України за ініціативу та наполегливість, високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов’язків та вагомий особистий внесок у розвиток сфери освіти і науки України. Нагороду Миколі Васильовичу було вручено ректором КПІ ім. Ігоря Сікорського Мельниченком [...]
  • Завершився цикл семінарів від Siemens Завершився цикл семінарів від Siemens В рамках співпраці кафедри автоматизації електромеханічних систем та електроприводу з компанією SIEMENS FT завершився черговий цикл з восьми семінарів на тему «Розробка сучасних промислових модулів і програмованих логічних контролерів». До прослуховування семінарів залучилися 26 здобувачів всіх трьох рівнів вищої освіти, від першого (бакалаврського) до третього (освітньо-наукового). Наразі цих всіх здобувачів [...]
  • Передові виробництва співпрацюють з К... Передові виробництва співпрацюють з КПІ Поглиблення співпраці між академічною спільнотою та виробничим сектором, поєднання освіти та індустрії для підготовки нової генерації інженерів сприяє їх майбутньому працевлаштуванню на сучасних виробництвах з можливістю подальшого навчання та розвитку, з гідною платнею й широкими кар’єрними перспективами. У рамках стратегічного партнерства між Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені [...]

Статистика



За результатами 1 семестру

2022/2023 навчального року


Всього навчається: 137,
з них на бюджеті: 130.

Партнери

Центр міжнародної освіти