ОП “Электромеханические системы автоматизации, электропривод и электромобильность”,факультет электроэнерготехники и автоматики "КПИ им. Игоря Сикорского"

Наука для відновлення

Наука для відновлення – інтерв’ю

Японський журналіст Хірокі Вада, який працює у загальнонаціональній газеті Японії The Mainichi, поспілкувався із заступником декана з навчально-виховної роботи факультету електроенерготехніки та автоматики (ФЕА), доц. к.т.н. кафедри автоматизації електромеханічних систем та електроприводу Миколою Пушкарем та аспіранткою і молодою викладачкою кафедри Ганною Землянухіною на тему “наука для відновлення”.

Викладачі розповіли японському журналістові про причини відновлення навчання у КПІ ім. Ігоря Сікорського на тлі бойових дій, про неприпустимість втрати року навчання, а також про необхідність проведення наукових досліджень і підготовки висококваліфікованих бакалаврів і магістрів з енергетики, електротехніки та електромеханіки для відновлення інфраструктури й обладнання енергосистеми країни, пошкоджених через війну.

наука для відновлення країни, АЕМС-ЕП КПІ Сікорського. Інтерв'ю японської газети The Mainichiі з доц. к.т.н. кафедри Миколою Пушкарем і аспіранткою Ганною Землянухіною.

(с) The Mainichi – Japan Daily News

Витримки з повної статті інтерв’ю Хірокі Вада (японська):

” Неочікуваний початок бойових дій

КПІ ім. Ігоря Сікорського, який відновив онлайн-навчання на частині факультетів, має близько 25 000 студентів і є одним з найкращих технічних університетів України.

Пан Пушкар працює заступником декана з навчально-виховної роботи на факультеті електроенерготехніки та автоматики. Тут готують фахівців для різних галузей енергетики, зокрема з вироблення енергії та забезпечення функціонування енергосистем. Через поширення коронавірусу ще до російського повномасштабного вторгнення лекції на початку лютого перевели з очного формату в онлайн. На факультеті навчається близько 800 студентів віком від 18 до 25 років. Близько 40% з них з Києва, 60% — з регіонів, тому багато хто поїхав додому.

24 лютого почалося воєнне вторгнення російських військ на територію України. «Викладачі й студенти цього не очікували. Спершу в Києві було багато людей, всі думки яких зосереджувалися лише на тому, як евакуювати свої родини в безпечні місця», — пригадує пан Пушкар.

Серед працівників факультету також були мешканці Бучі, що на північному заході від Києва, — місті, де російські окупанти катували людей, замордовували їх і вчиняли сексуальні насильства.

Один з працівників факультету зміг евакуюватися разом з сім’єю з Бучі на другий день від початку бойових дій, коли над його будинком зависали бойові гелікоптери. Він з родиною врятувався, але його дім згорів. Інший працівник факультету в середині березня загинув від влучання снаряда в його багатоповерхівку на Оболоні (в північній частині Києва).

Бойові дії біля університету

Неподалік від університету також точилися бойові дії. Кулі потрапляли прямо у вікна будівель. У радіусі 300 метрів від кампуса зафіксували падіння ракетного снаряда. Працівники й студенти КПІ були змушені евакуюватися. Дехто поїхав до спокійніших регіонів України, а дехто евакуювався за кордон.

Ми спробували зв’язатися зі студентами, розкиданими по різних місцях. Студентка університету Анастасія Горенко, яка евакуювалася з мамою до Таллінна, столиці Естонії, розповіла: «Хочу швидше повернутися до Києва і зустрітися з татом, який служить в територіальній обороні. Колись хотілося б з’їздити до Японії», — усміхається вона. Анастасія — фанатка японського аніме «Атака титанів».

Були й студенти, які, призупинивши навчання, пішли добровольцями до ЗСУ або територіальної оборони. На факультеті електроенерготехніки та автоматики щонайменше 18 таких студентів. Є студенти, які стали добровольцями та волонтерами. Вони займаються ремонтом і керуванням безпілотних літальних апаратів в зоні бойових дій задля спостереження та збирання інформації. Двоє студентів ФЕА загинули на війні, один пропав безвісти під час боїв на півночі від Києва. Кілька працівників факультету служать у територіальній обороні. Фактично весь університет працює в умовах воєнного стану.

Підвали університету виконують роль бомбосховища. Щоб і в підвалі можна було користуватися інтернетом, налаштовано бездротові точки доступу.

Є студенти, які втратили домівки або не можуть повернутися додому, тому вони й далі живуть в університетських гуртожитках. Є випадки приєднання евакуйованих родин — університет і студентські організації допомагають їм з продуктами та одягом.

«Студентські організації збирають кошти на допомогу з похоронами тим студентам, батьки яких загинули на війні; відправляють спорядження, бронежилети й шоломи студентам, які служать у ЗСУ тощо», — каже пан Пушкар. Щоб вистояти, всі підтримують одне одного.

Бажання до відновлення занять

Наприкінці березня, коли воєнні дії перейшли в затяжну фазу, студентів опитали з приводу бажання відновити заняття онлайн. 95% відповіли, що хочуть відновлення занять. «Багато зі студентів відповіли: замість того, щоб слухати сирени повітряної тривоги в бомбосховищах і читати новини про війну, ми краще б повернулися до занять».

Викладацький склад вирішив запровадити підхід “наука для відновлення” (ред.), завершити курс лекцій і провести іспити для студентів та аспірантів. Пан Пушкар каже: «Якщо через війну скасувати навчання, це для студентів означатиме втрату одного року. Ми хочемо цього уникнути й випустити бакалаврів і магістрів».

Після вторгнення російських військ енергомережі й обладнання в багатьох регіонах країни пошкоджено. Чорнобильська АЕС на півночі й Запорізька АЕС на півдні країни теж стали мішенями російських військ і перетворилися на зони бойових дій. Пан Пушкар пояснює: «Серед спеціалістів у сфері енергетики є ті, хто несе військову службу, є загиблі. Ми вирішили відновити заняття ще й для того, щоб забезпечити вкрай необхідні кадри для відновлення інфраструктури й обладнання нашої енергосистеми, пошкоджених через війну».

Викладачі факультету записали відеолекції та лабораторні експерименти й надали записи студентам, розробили дистанційні курси. Наразі вже понад 90% студентів активно навчаються в такому режимі.

Водночас немало і студентів, і викладачів, які через воєнні дії втратили необхідні для навчання ноутбуки. «Слухати лекції на мобільному складно. Комп’ютери дорогі. Студентам потрібна підтримка».

Пан Пушкар покладає надії на зміцнення відносин з Японією в перспективах післявоєнного відновлення. Університет Шібаура, з яким укладено договір про академічну співпрацю, надає лекції англійською мовою для студентів КПІ ім. Ігоря Сікорського. До кінця квітня їх прослухали вже шість студентів.

Безвісти зниклі в Маріуполі студенти

Навіть якщо онлайн-заняття відновлюються, небезпека аж ніяк не зникає. Вікторія Лисенко виїхала до рідного Маріуполя — промислового міста на півдні України, яке взято в облогу. Після того як вона здала онлайн-завдання 6 квітня, зв’язок з нею перервався.

«Двоє моїх студентів уже загинули. Я хочу, щоб з нею все було добре», — висловлює сподівання пан Пушкар. ЇЇ батьки тоді надіслали коротке повідомлення: «Підвал, в якому була дочка, після російської атаки під завалами».

Через те що російські війська, які контролюють місто, не дозволяють евакуаційні коридори, Вікторія і тепер залишається «безвісти зниклою». А її батьків відправили до Росії, і відтак зв’язок з ними перервався. Пан Пушкар переживає, що вони можуть бути в спеціальних «фільтраційних таборах», де оцінюють проросійськість поглядів.

Студентка Ганна Землянухіна, приятелька Вікторії, нині перебуває в Києві.

Вона розповідає: «У нас на факультеті мало дівчат, тому ми були з нею дуже близькі. Вона вже давно не виходила на зв’язок. На початку квітня від неї прийшло повідомлення „Я в бомбосховищі. У мене все добре“. Я їй відповіла „Якщо щось потрібно, може, відправити тобі через волонтерів?“, але це повідомлення так і не позначилося як прочитане».

Дослідження з думкою про післявоєнний час (наука для відновлення, ред.)

Ганна — студентка 3-го курсу докторантури. Вона досліджує технології, пов’язані з використанням сонячної енергії. Ганна каже: «Після війни очікування до відновлюваних джерел енергії зростуть» — і відчувається палке бажання, щоб її дослідження стали в пригоді відновленню України.

Нині вона готується до написання дисертації і жаліється: «Важко сконцентруватися, коли постійно лунають сирени».

Вона живе в Києві в квартирі з батьками. Бомбосховище далеко від будинку, тому, коли лунає сирена, родина переміщується в коридор, де з усіх боків стіни. «Бо це місце видається більш-менш безпечним».

Її дідусь і бабуся по батьківській лінії живуть в Луганську, де багато проросійсько налаштованих людей, які відчувають певну близькість до Росії. «Але для мене, їхньої онуки, Росія не просто сусідня країна. Якщо розмова з дідусем і бабусею заходить про політику, то сварки неминучі», — каже вона.

Знайомого її мами російські військові закатували і вбили. «Я відчуваю лють до Росії. Я не розумію причини, чому вони роблять такі жахливі речі зі звичайними людьми». Однак Ганна додає: «Я не хочу марнувати свої емоції на російських солдатів. Чого я нині хочу — так це, щоб ситуація в Україні стабілізувалася і війна закінчилася».

Hiroaki Wada Senior Writer, Digital News Center The Mainichi Newspapers “

Постійно зростаюча в обсягах і якості наука для відновлення країни є одним з вирішальних факторів для повернення до мирного життя і розвитку суспільства. (ред.)

Сподіваємося на краще, віримо в захисників країни. Слава Україні.

Similar posts
  • День відкритих дверей 18 травня 2024 Факультет електроенерготехніки та автоматики запрошує всіх охочих на День відкритих дверей Розмірковуєш, яку спеціальність обрати? Як щодо спеціальності від якої залежить комфорт людства та робота всіх галузей? 141 спеціальність відкриває світ електротехнічних, енергетичних та електромеханічних явищ. Цікавишся, що потрібно зробити, щоб забезпечити стабільне та безперебійне живлення осель, підприємств та промисловості? Або як здійснюється моніторинг роботи [...]
  • Збори трудового колективу кафедри Збори трудового колективу кафедри 1 квітня відбулися збори трудового колективу кафедри автоматизації електромеханічних систем та електропривода Національного технічного університету Украіни “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. На зборах висунуто та обговорено кандидатури до участі у конкурсі на посаду ректора університету. За результатами таємного голосування висунуто для участі у конкурсі на посаду ректора Національного технічного університету [...]
  • Інженерний тиждень “KPISchool&#... Інженерний тиждень “KPISchool” на кафедрі АЕМС ЕП Викладачі кафедри АЕМС-ЕП взяли активну участь у Інженерному тижні “KPISchool”, який традиційно проводиться протягом весняних канікул для учнів 8-11 класів. Заняття відбулося 25 березня 2024 року за темою “Електромобілі, роботи та 3D-принтери: будова і функціонування”. Асистент Ганна Землянухіна ознайомила учнів з конструкцією і принципом роботи демонстраційного робота та [...]
  • Участь у Другому міжнародному воркшоп... Участь у Другому міжнародному воркшопі «Advances in Civil Aviation Systems Development» 26 березня 2024 доц. кафедри автоматизації електромеханічних систем та електроприводу НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського” Волянський Р.С. прийняв участь у Другому міжнародному воркшопі «Advances in Civil Aviation Systems Development» (http://www.ans.nau.edu.ua/acasd/), який було організованому на базі Факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій НАУ. Доповідь “MODIFIED CHUA’S [...]
  • Перелік освітніх компонентів, підгото... Перелік освітніх компонентів, підготовка за якими у другому семестрі 2023-2024 н.р. буде здійснюватися в очному режимі Шановні здобувачі та колеги, у вкладеному файлі знаходиться інформація щодо освітніх компонентів, за якими кафедра автоматизації електромеханічних систем та електроприводу у другому семестрі 2023-2024 н.р. планує здійснювати практичну підготовку з окремих видів занять в очному [...]

Статистика



По результатам 1 семестра

2022/2023 учебного года


Всего студентов: 137,
из них на бюджете: 130.

Партнёры

Центр международного образования