ОП “Электромеханические системы автоматизации, электропривод и электромобильность”,факультет электроэнерготехники и автоматики "КПИ им. Игоря Сикорского"

Британський університет очима українських студентів

Від завідувача кафедри д.т.н. проф. Пересади С.М.

Відповідно до програми Erasmus+ студенти та викладачі кафедри автоматизації електромеханічних систем та електроприводу факультету електроенерготехніки та автоматики проходили наукове стажування в Університеті Ворика (University of Warwick, Coventry), Велика Британія. Загалом в програмі взяли участь два студенти-магістри 1-го та 2-го курсів, два аспіранти, а також чотири викладача. Студенти мали можливість жити в гуртожитках університету, відвідувати заняття, проводити наукові дослідження в лабораторіях, подорожувати країною. Учасники програми студенти Дмитро Родькін і Олексій Зінченко за чотири місяці стажування побачили багато корисного і вирішили поділитися своїми враженнями, досвідом навчання і наукової роботи в британському університеті.

В якості передмови. Нам, науковим магістрам кафедри автоматизації електромеханічних систем та електроприводу факультету електроенерготехніки та автоматики, пощастило прийняти участь у програмі академічної мобільності Erasmus+. Це був великий виклик, оскільки ми не тільки вперше їхали в Європу, але й у провідний університет світу. Деяка закомплексованість, яка в нас була, швидко пройшла, коли ми зрозуміли, що наша підготовка гідна. Тематика і  рівень наукових досліджень, які ми виконували в лабораторіях кафедри, були оцінені і нам надали можливості для проведення самостійних досліджень на рівних умовах з аспірантами і штатними дослідниками університету. Після чотирьох місяців роботи в Університеті Ворика, спілкування зі студентами і аспірантами з різних країн ми можемо стверджувати, що наш НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», попри складності в країні, є світовим освітньо-науковим центром.

Університет. Університет Ворика є університетом класичного типу, знаходиться біля міста Ковентрі, що розташоване на сході від Бірмінгема, в центральній частині Великої Британії. Університет було засновано в середині двадцятого століття, і він є досить молодим серед європейських університетів. Однак це не заважає йому постійно входити в рейтингову п’ятірку-десятку найпрестижніших британських університетів. Все необхідне для навчання сконцентровано на території університету в єдиному кампусі, оскільки він знаходиться на околиці міста Ковентрі. Кампус університету включає корпуси для навчання і дослідницької роботи, гуртожитки, кафе, магазини, спортивний комплекс, лікарню, пральні – тобто все, що може знадобитись студенту під час навчання. В університеті навчається біля 30 тис. студентів, більшість з яких іноземці [1].

На початку навчання кожен студент отримує власну ID-карту, яка слугує пропуском до відповідних лабораторій, кімнат та до спортивного центру у разі наявності абонементу. Існує також можливість класти кошти на цю картку для отримання знижки в місцевих кафе. Студент разом з персональною карткою отримує аккаунт та електронну пошту в університетській базі. Майже будь-які питання можуть бути вирішені шляхом електронної переписки з відповідним органом. Реєстрація на будь-які заходи, зв’язок з викладачами, заявка на проживання в гуртожитку – все відбувається в електронному вигляді. Така система зв’язку та доступу забезпечує надійну і зручну систему захисту з різнорівневим доступом та спілкуванням для персоналу та студентів.

Оскільки метою нашого перебування було наукове стажування, то нам надали доступ до комп’ютерів та тестової установки в Лабораторії енергосистем та систем керування (Power and Control Systems Research Laboratory) [2]. З отриманням аккаунта нам відкрився доступ до бібліотеки університету, а також доступ до цифрової бібліотеки IEEE Xplore Digital Library та інших світових баз даних.

Навчальний процес. Під час стажування ми відвідували декілька курсів лекцій, що стосуються нашої спеціальності. В кожній аудиторії присутній проектор або великий екран. Більшість викладачів ведуть лекцію на основі презентацій, за рахунок чого темп лекцій досить високий. Для повного розуміння матеріалу, студент має доопрацьовувати матеріал лекції самостійно. Для окремих демонстрацій друкованого матеріалу в аудиторіях присутні спеціальні камери, що стоять над робочим столом викладача. Лектор підключає мікрофон на початку кожної лекції і вона записується в базу університету для можливості повторного перегляду. Лектора під час лекції знімає ще й спеціальна камера, що підвищує безпеку на занятті та полегшує повторення лекційного матеріалу студентам. Всі студенти, що зареєстровані на курс, мають доступ до запису лекції, а також до всіх необхідних матеріалів через свій аккаунт. Тривалість лекції складає одну годину без перерви.

Студенти протягом семестру вивчають предмети, які охоплюють різні галузі знань. Відповідно до концепції британських класичних університетів, в Університеті Ворика за бакалаврською програмою (три роки [3]) готують спеціалістів дуже широкого профілю. На відміну від технічних університетів, глибина матеріалу менша (в тому числі, у порівнянні з КПІ ім. Ігоря Сікорського), що ми і побачили з тих лекцій, які відвідували. Такий висновок ми зробили, оскільки зміст матеріалу був нам відомий. У нас була можливість відвідати за нашим вибором декілька лекційних циклів. Рівень викладання матеріалу безумовно високий. Для нас було дуже приємно, що одним з викладачів був випускник нашої кафедри, її колишній викладач, проф. О.І. Кіселичник.

На особливу увагу заслуговує система оцінювання знань та вмінь студентів. Екзамени – письмові та проводяться без участі лектора. Студент отримує білет, який складається із багатьох коротких завдань, здебільшого задач, які необхідно розв’язати. Лектор і професор, який інспектує, оцінюють надані студентами роботи на основі еталонних відповідей в анонімному режимі, коли прізвища студентів невідомі. Результат навчання для групи студентів вважається гарним, якщо середня оцінка – в межах між 3 і 4 за п’ятибальною шкалою. Випадки недоброчесності, зазвичай, відсутні, тому що караються дуже суворо.

Студенти. В цілому, система освіти та принцип викладення лекцій вимагають від студента значної самостійної роботи. Лекції слугують більше докладним планом, за яким студент має рухатись для успішної здачі іспитів та набуття вмінь та навичок, ніж основним джерелом для отримання знань. Тому, як результат, більше матеріалу має бути опрацьовано студентами самостійно. На наш погляд, мотивація до навчання у студентів висока. Для студентів організовано місця, в тому числі спеціалізовані аудиторії, для самостійної роботи. І тут, як і для КПІ ім. Ігоря Сікорського, престижність навчання саме в цьому університеті дуже важлива. В університеті передбачені стипендії для студентів, оплачені підприємствами. Попасти в таку програму не легко, але після закінчення навчання у студента є гарантоване працевлаштування на цьому підприємстві. Подібні можливості стимулюють студентів до навчання. Навчання в Університеті – платне і дороге, а для іноземців – дуже дороге.

 Викладачі. Ми побачили, що навчальне навантаження у професорів не дуже відрізняється від того, що є в КПІ ім. Ігоря Сікорського. Завдяки автоматизації організації навчального процесу, вони не займаються адміністративною і організаційною роботою, та багато подорожують у наукових справах. Весь робочий час, окрім проведення занять, працюють у своїх офісах. Студент може звернутися до професора виключно за встановленим розкладом. Важливим є також те, що зони перебування викладачів і студентів розділені.

Дослідницька лабораторія. Більшу кількість робочого часу ми проводили в Лабораторії енергосистем та систем керування. Умовно її можна поділити на 4 секції: робочі місця, лабораторні стенди, кухня та склад з інструментами. Тестові установки розташовані одна біля одної і дуже тісно, через нестачу місця. Однак, при цьому, майже всі стенди легко пересуваються, що підвищує їхню мобільність та дозволяє легко робити перестановку. Технологічно дослідницькі установки нашого напряму в цій лабораторії та нашій кафедрі не надто сильно відрізняються, хіба що тут обладнання більш дороге, та отримується легко і швидко за кошти факультету.

Більшість людей, які працюють в лабораторії – аспіранти. Розклад робочого часу не встановлюється, тому вони працюють самостійно скільки потрібно. Раз на тиждень відбувається зустріч з науковим керівником для того, щоб поділитися результатами і планами на роботу.

Вільний час та гуртожитки. Різниця в порівнянні з київськими гуртожитками для студентів полягає в тому, тому, що кожен рік студенти виселяються з гуртожитків на період канікул. Після першого курсу студенти мають селитись в більш дорогі та краще обладнані гуртожитки.

У вільний час студенти можуть піти в спорткомплекс, прогулятися околицями, поїхати в сусідні міста, відпочивати в гуртожитках, зустрічатися всередині них або йти в кафе.

Гуртожитки сформовані невеликими мікрорайонами зі своєю архітектурою. Зручним є те, що всі кімнати розраховані на одного студента. Окрім гуртожитків, для студентів доступні кімнати, квартири або будинки для оренди в навколишніх містах. Така система забезпечується дуже зручною транспортною мережею автобусів, таксі та потягів.

 Проведена наукова робота. Під час стажування нами були виконані теоретичні та експериментальні дослідження стосовно ідентифікації параметрів синхронної явнополюсної машини з постійними магнітами з урахуванням ефектів насичення, які стали логічним продовженням роботи, розпочатої в КПІ ім. Ігоря Сікорського. На основі отриманих результатів було опубліковано дві спільні статті у виданнях, які входять до науково-метричної бази Scopus. Д. Родькіним підготовлена та захищена магістерська дисертація англійською мовою, він успішно склав іспити в аспірантуру і буде продовжувати дослідження на кафедрі у розпочатому напрямі. О. Зінченко працює над своєю магістерською дисертацією, яка теж базується на результатах спільних з британськими вченими результатах.

Соціальні аспекти. Окрім наукових досліджень, ми спілкуватися зі студентами, аспірантами та викладачами, а також просто з британцями. Деякі з людей, як виявилося, знають відносно багато про Україну, були зацікавлені в інформації про ситуацію в країні. Люди у Великій Британії досить розкуті і тепло ставляться до дружніх бесід, що також дозволило підвищити наші знання англійської мови.

За цей час ми отримали не тільки нові наукові результати, але й суттєвий життєвий досвід. Важливо було підтвердити, що ми ні в чому не поступаємось британським студентам, а ставлення до студентів залежить не від того, з якої він країни: Німеччини, Китаю, України чи Туреччини, а як робить справу, вивчає і знає мову, історію і культуру країни, в якій перебуває. Ми завжди пам’ятали, що представляємо Україну і наш Київський політехнічний інститут.

Подяка. Хочемо подякувати нашим керівникам проф. О.І. Кіселичнику від Університету Ворика і проф. С.М. Пересаді від КПІ ім. Ігоря Сікорського, які організували програму і здійснювали керівництво науковими дослідженнями.

Фото експериментальної установки та робочих місць прикріплені нижче

Посилання

[1] Сайт Університета Ворика, URL: https://warwick.ac.uk/about/profile/people/

[2] Сайт Університета Ворика, URL: https://warwick.ac.uk/fac/sci/eng/research/grouplist/electricalpower/pcsr/

[3] Сайт Університета Ворика, URL: https://warwick.ac.uk/study/international/immigration/tier4/length/5-year_cap_on/

Similar posts
  • Інженерний тиждень “KPISchool&#... Інженерний тиждень “KPISchool” на кафедрі АЕМС ЕП Викладачі кафедри АЕМС-ЕП взяли активну участь у Інженерному тижні “KPISchool”, який традиційно проводиться протягом весняних канікул для учнів 8-11 класів. Заняття відбулося 25 березня 2024 року за темою “Електромобілі, роботи та 3D-принтери: будова і функціонування”. Асистент Ганна Землянухіна ознайомила учнів з конструкцією і принципом роботи демонстраційного робота та [...]
  • Участь у Другому міжнародному воркшоп... Участь у Другому міжнародному воркшопі «Advances in Civil Aviation Systems Development» 26 березня 2024 доц. кафедри автоматизації електромеханічних систем та електроприводу НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського” Волянський Р.С. прийняв участь у Другому міжнародному воркшопі «Advances in Civil Aviation Systems Development» (http://www.ans.nau.edu.ua/acasd/), який було організованому на базі Факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій НАУ. Доповідь “MODIFIED CHUA’S [...]
  • Перелік освітніх компонентів, підгото... Перелік освітніх компонентів, підготовка за якими у другому семестрі 2023-2024 н.р. буде здійснюватися в очному режимі Шановні здобувачі та колеги, у вкладеному файлі знаходиться інформація щодо освітніх компонентів, за якими кафедра автоматизації електромеханічних систем та електроприводу у другому семестрі 2023-2024 н.р. планує здійснювати практичну підготовку з окремих видів занять в очному [...]
  • Участь у The 3rd International Works... Участь у Міжнародному ІТ-семінарі “The 3rd International Workshop on Information Technologies: Theoretical and Applied Problems (ITTAP-2023)” Викладачі кафедри взяли участь у Міжнародному ІТ-семінарі «The 3rd International Workshop on Information Technologies: Theoretical and Applied Problems (ITTAP-2023)», що відбувся 22-24 листопада в м. Тернопіль. Представлена доповідь «Neural network based estimator of the electrode deviation in robotic welding [...]
  • Лекція від підприємства-партнера факу... Лекція від підприємства-партнера факультету ФЕА – компанії VectorVS В четвер 7 грудня 2023 року відбулась лекція від підприємства-партнера нашого факультету для студентів кафедри автоматизації електромеханічних систем та електроприводу від компанії VectorVS. Спікер-експерт Олександр Литовченко, який є випускником КПІ 2007 року, для студентів 1 курсу магістратури в очному режимі провів  дуже цікаву лекцію на тему ««Енергозберігаючі [...]

Статистика



По результатам 1 семестра

2022/2023 учебного года


Всего студентов: 137,
из них на бюджете: 130.

Объявления



Образовательный процесс во втором семестре

С целью предотвращения распротранения COVID-19, учитывая ухудшение эпидемиологической ситуации, согласован и опубликован Приказ НОН/29/2022 от 26.01.2022 «Про организационные меры для предотвращения распространению коронавируса COVID19» . Семестр начинается в дистанционном режиме, решение о переходе в смешанный режим принимается в конце каждого месяца. На текущий момент, дистанционный режим продлён до 19.03.2022.


Последние объявления




Партнёры

Центр международного образования